У першій частині ми розповідали про люксові бренди, як вони виникли та як їхній занепад призвів до народження нішевої парфумерії.

Нішеві бренди

Нішевий бренд – це той, що працює суто над створенням ароматів. Виключення існують, наприклад шведський бренд Byredo був заснований як парфумерний дім, але з часом почав створювати декоративну косметику, сумки, аксесуари, одяг і предмети декору. Тому говорячи про нішеву парфумерію в першу чергу згадують творчий підхід до створення ароматів.

Саме бажання повернутися до створення унікальних ароматів, що не мають відповідати смакам масового споживача, і стало причиною появи перших нішевих брендів у другій половині 1960-х – 1980-х роках.

У 1961 році в Парижі троє друзів-художників відкрили магазин тканин, дизайн яких вони самі розробляли. З часом до асортименту товарів додалися предмети декору, привезені з різних куточків світу. Цей магазинчик називався Diptyque і саме подорожі надихнули його засновників створити ароматичні свічки, які давали можливість подорожувати не виходячи з дому, створюючи справжні парфумерні ландшафти. А у 1968 році Diptyque випустив свій перший аромат L'Eau, натхненний рецептом з 16 століття – з корицею, гвоздикою, геранню, трояндою та сандалом. Він став одним із перших унісексових ароматів в сучасній історії парфумерії.

У 1976 році Жан-Франсуа Лапорт засновує в Парижі L'Artisan Parfumeur. Хімік за освітою, Лапорт не був новачком у парфумерному бізнесі, але навряд він думав, як сильно змінить цю індустрію. L'Artisan Parfumeur розпочався як жарт – Жан створив парфуми, що пахли бананом для друга, який вирішив піти на вечірку в костюмі цього фрукта. Ще через два роки Лапорт створив чи не найперший аромат з нотою ожини – Mûre et Musc. Він зробив собі ім’я як парфумер, експериментуючи з такими нехарактерними для парфумерії тих часів нотами як селера, базилік, лавровий лист, імбир та іншими. Навіть після того як Лапорт покинув дім у 1982 році, L'Artisan Parfumeur залишався авангардом парфумерної сцени. Так у 1994 році цей дім випустив перший в світі інжирний аромат. Навіть сьогодні, коли бренд належить іспанському парфумерному гіганту Puig, носи, що створюють аромати для L'Artisan Parfumeur, мають максимальну свободу творчості.

У 1980 році у Парижі відкрила свій парфумерний бутик Анік Гуталь – жінка, що покинула модельну кар’єру, щоб відкрити антикварну крамничку, а після знайомства з носом Анрі Сорсано закохалася у парфумерію. Її перший аромат Folavril пах помідорним бадиллям, але лишився неоціненим. Та вже наступного року Анік разом з Анрі створили Eau d'Hadrien – свіжий цитрусовий парфум з нотами лимона та грейпфрута поєднаними з базиліком, ялівцем та камфорними нотками кипариса. Зараз таким поєднанням нікого не здивуєш, але у світі, де всі пахли Опіумом, Вода Адріана стала ковтком свіжого повітря та справжнім бестселером.

У 1982 році свій перший аромат створив Серж Лютанс, талановитий митець, який співпрацював з такими гігантами як Dior та Shiseido в якості дизайнера. Саме завдяки Лютансу японська компанія Shiseido здобула світову популярність і для неї Серж створив Nombre Noir. Та справжньою революцією стало його друге творіння - Feminite du Bois, аромат у якому Лютанс вирішив надати ноті кедра, що була традиційно чоловічою, жіночної чуттєвості. Поєднання протилежностей породило справжню гармонію. У 1990-ті побачили світ й інші шедеври Лютанса – Ambre Sultan, Tubéreuse Criminelle, Cuir Mauresque та інші. Про нішеву парфумерію почав говорити весь світ.

У 2000 році своє «парфумерне видавництво» засновує Фредерік Маль. Саме видавцем парфумів називає себе сам Маль. Він не є парфумером, але тісно співпрацює з кожним носом під час створення ароматів для його бренду. Мета Фредеріка Маля – створювати парфуми, що стануть класикою. Саме він першим помістив імена парфумерів на флакони ароматів, тим самим вивів їх з тіні брендів та перетворив на справжніх рок-зірок.

Так формувалася нішева парфумерія – нові ідеї, нові концепції, бажання експериментувати та створювати те, чого раніше не було. Дуже швидко відомі люксові бренди почали створювати свої «бутикові» колекції ароматів, що мали більш унікальне, «нішеве» звучання. Поступово поняття ніші ставало більш розмитим – все ж таки парфумерія це бізнес, і багато незалежних парфумерних брендів тепер належать великим корпораціям.

Мас-маркет бренди

Мас-маркет бренди – це недорогі парфумерні бренди, що створюють свої аромати, надихаючись хітами люксового та нішевого сегменту. Як правило мас-маркет парфумерія зрозуміла та дуже трендова. До цих брендів належать бренди знаменитостей, косметичні бренди, такі як Avon та Oriflame, бренди мережевих магазинів одягу (Zara, Victoria's Secret тощо). Зупинятися на цій категорії не має сенсу, адже ці парфуми як правило є вторинними. Хоча справедливим буде відмітити, що і мас-маркет аромати можуть мати чудові технічні характеристики – бути стійкими, шлейфовими, цікаво розкриватися впродовж звучання.

Але є бренди, які важко віднести до певного сегменту. Guerlain, Lancome, Estee Lauder, Sisley, Shiseido – великі косметичні компанії, що створюють і власні аромати. Вони не є дизайнерськими домами, відповідно їх не можна віднести до люксового сегменту. В той самий час їх не можна віднести і до нішевих брендів, адже левова частина їхнього бізнесу – це виготовлення декоративної та доглядової косметики. І звісно, їх не можна віднести до мас-маркету, адже вони співпрацюють з найкращими парфумерами, використовують кращу сировину і багато ароматів, створених цими компаніями,стали визначними для галузі.

Найцікавішим з названих брендів, на наш погляд, є дім Герлен. Заснований у 1828 році, він є одним з найстаріших у світі парфумерних будинків. Понад півтора століття дім Герлен належав родині засновників, і саме представники родини створювали легендарні аромати дому. Еме Герлен, що успадкував компанію після смерті батька у 1864, став першим, хто спробував поєднати натуральні та синтетичні інгредієнти при створенні аромату – так народився легендарний Jicky, найстаріший аромат у світі, який безперервно випускається з 1889 року.  Жак Герлен у першій половині ХХ ст. створив L'Heure Bleue, Mitsouko та Shalimar. Жан-Поль Герлен починаючи з 1960-х років створив такі аромати як Chamade, Nahéma, Samsara та Habit Rouge. Історія дому Герлен – це історія творчості та пошуку інновацій. І якби поділ на люкс та нішу існував 100 років тому, Герлен безперечно вважався би першим нішевим брендом.

Отже, підсумовуючи все вище сказане – поділ на люкс та нішу з одного боку дуже чіткий, а з іншого – доволі умовний. В люксовому сегменті також є місце для творчості та провокації, а нішеві бренди так само керуються статистикою продажів. Але світ парфумерії однозначно вартий того, щоб його досліджувати.